непридатний для військової служби

1. n

1) людина, непридатна для військової служби

2) солдат (матрос), що став непридатним для служби

2. adj військ.

1) що став непридатним для служби

2) непридатний для військової служби

3) недійсний, непридатний; безрезультатний

* * *

1) той, хто вийшов зі строю, хворий або поранений солдат або матрос

2) людина, не придатна до військової служби

1) вiйcьк. який вийшов зі строю

2) вiйcьк. непридатний до військової служби

3) недійсний, недіючий, непридатний; безрезультатний

adj військ., розм.

абсолютно непридатний для військової служби

* * *

a; військ.

1. n

1) непідхожий кандидат

2) непідхожий партнер; небажаний (непідхожий) наречений

2. adj

1) що не може бути обраний на посаду

2) небажаний, непідхожий, незавидний (про нареченого)

3) непридатний, негодящий

* * *

1) який не має права

2) непідходящий, небажаний, незавидний (про нареченого, наречену)

1. що не може бути обраний на посаду

2. непридатний, негодящий

- ineligible alien амер. іммігрант, що не має права стати громадянином США (черезрасову належність)

- to be ineligible for the Presidency що не може бути обраний президентом

- ineligible for military service непридатний для військової служби

1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];

2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.

* * *

1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний

2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий

1. n

інвалід; хворий

2. adj

1) непрацездатний; неповноцінний

2) хворий, хворобливий, хирлявий

3) призначений для інвалідів (для хворих)

4) непродуктивний; неродючий; неплідний

1) неспроможний, слабкий; непридатний, непереконливий

2) юр. недійсний, нечинний; що не має законної сили

3) необгрунтований

1) робити інвалідом (хворим, непрацездатним)

2) стати інвалідом (непрацездатним); захворіти

3) звільняти з (військової) служби через інвалідність

4) звільнятися з (військової) служби за станом здоров'я

* * *

1) робити? інвалідом, непрацездатним; стати інвалідом, непрацездатним

2) звільнятися від ( військової) служби за станом здоров'я

n амер., військ., розм.

непридатний для дійсної військової служби

* * *

n; амер.; військ.; спец.